Ви увійшли як Гість | Група "Гості"


                                                                                 

                                         Субота,         17.08.2019,            18:43 
БОГУСЛАВСЬКИЙ КДНЗ (ЦРД) 1 "МАЛЯТКО"
Меню сайту
Календар
«  Серпень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 30
Корисні посилання

Видавництво педагогічна преса

 

Національна дитяча «гаряча» лінія


Національна дитяча «гаряча лінія»

Національна дитяча гаряча лінія


Національна гаряча лінія з питань запобігання домашнього насильства,
торгівлі людьми та гендерної дискримінації

Національна дитяча гаряча лінія

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Поради медичної сестри

Гончарова Наталія Михайлівна

медична сестра

 

 


 Імунізація -  що це таке?

                                       
Це  процес, під час якого імунна система людини стає захищеною від агента (імуногена). Коли ця система стикається з чужими для тіла молекулами, вона організовує імунну реакцію. Також вона розвиває здатність швидко реагувати на подальші такі випадки завдяки імунній пам'яті. Це є функцією набутого імунітету. Таким чином, шляхом контрольованого наражання людини на імуноген її тіло може навчитись себе захищати: це називають активною імунізацією. Пасивною імунізацією є пряме вживлення цих елементів у тіло, на противагу самостійному виробленню тілом цих часток.
Імунізацію проводять різними методами, найчастіше — шляхом вакцинації. Вакцини від мікроорганізмів, що спричинюють захворювання, здатні підготувати імунітет тіла й таким чином допомогти боротись або запобігти інфекції. Побутує думка, що імунізація є менш ризикованим та простішим шляхом набуття імунітету до певної хвороби, аніж перенесення м'якшої форми самої хвороби. Вона є важливою і для дітей, і для дорослих, адже може захистити від багатьох захворювань. Імунізація не лише захищає дітей від смертельних захворювань, а й допомагає у розвитку імунної системи дитячого організму. 
Через широке застосування імунізації певні інфекції та хвороби були майже повністю викорінені в певних регіонах та на планеті в цілому. Яскравим прикладом є захворювання на поліомієліт у США: внаслідок вчасної вакцинації дітей випадків цієї хвороби не було зафіксовано на території країни з 1979 року. Проте все ще існує ризик підхопити це захворювання в інших регіонах. Це стосується осіб, що ніколи не вакцинувались або не отримали необхідної дози повністю, або тих, що подорожують на території, де поліомієліт все ще є поширеним.
Активну імунізацію/вакцинацію вважають одним з десяти видатних досягнень охорони здоров'я у XX столітті.

                                            Процес імунізації
На сьогоднішній день імунізація вважається одним з найефективніших методів боротьби зі всілякими небезпечними захворюваннями: правець, дифтерію, гепатит, кашлюк та багатьма іншими. Суть методу полягає у введенні людині спеціальної вакцини, яка  активізує захисні реакції організму. Вперше даний процес був проведений в кінці 18-го століття. Згідно з твердженнями фахівців, вакцинація допомагає запобігти безлічі смертей від інфекційних захворювань. Для того, щоб вироблявся імунітет правильно, а негативні наслідки були мінімальними, враховуються багато факторів. Серед них і вік, і стан здоров'я, і уразливість до певних хвороб деяких категорій населення. Варто відзначити, що імунізація – це відмінний спосіб  профілактики як самих захворювань, так і їх широкого розповсюдження (наприклад, туберкульозу).

                                            Активна імунізація
Може бути як природною, так і штучною. Природна імунізація виникає після перенесеної хвороби. Друга ж здійснюється шляхом введення вакцин. Вакцини можуть бути живими, мертвими мікроорганізмами, хімічними, створеними за допомогою генної інженерії, багатокомпонентними, з фрагментами ДНК мікроба. Таким чином, активна імунізація сприяє тривалому ефекту, захищаючи організм від гострих інфекцій. Введення вакцини може відбуватися різними способами: внутрішньовенно, у м'яз, під шкіру або внутрішньошкірно (найбільше ефективно). При активній імунізації необхідний правильний розрахунок дози препарату. Якщо норма перевищена, можливий рецидив хвороби. При її зниженні вакцинація буде малоефективною.
Живий вірус, розмножуючись в організмі, стимулює клітинний, секреторний, гуморальний імунітет. Однак такий спосіб імунізації має свої недоліки. Насамперед можливе прогресування хвороби. Також такі вакцини однокомпонентні, так як комбінація їх з іншими мікроорганізмами може дати непередбачену реакцію. Активна імунізація – це спосіб, який не підходить для людей з імунодефіцитом, пацієнтам з лейкозом, лімфомою, а також тим, хто проходить радіотерапію. Забороняється введення таких вакцин і вагітним жінкам.

                                    Застосування анатоксинів
Нерідко при імунізації застосовують анатоксини. Це речовини, які одержують шляхом впливу на токсин формаліном. Таким чином, він знешкоджується, але зберігає імуномодулюючі властивості. Такі анатоксини використовують для щеплення від правця, дифтерії. 

                                         Пасивна імунізація
Тимчасовий імунітет створюється з допомогою пасивної імунізації. При цьому вводяться антитіла до певних антигенів. Як правило, цей спосіб використовується за умови, коли активна імунізація не була проведена, для лікування укусів павуків, змій. Таким чином, пасивна імунізація – це метод, який дає лише короткочасний ефект (хоча і миттєвий) і зазвичай застосовується після контакту зі збудником. Використовують при цьому такі препарати, як людський імуноглобулін (нормальний та специфічний), спеціальні сироватки. Показаннями до використання імуноглобулінів є профілактика гепатиту, кору, імунодефіцитний стан, затяжні запальні процеси та інфекції. Отримують імуноглобулін з плазми крові дорослої людини. Її попередньо тестують на наявність інфекції. Вводять такі препарати внутрішньом'язово. Максимальна кількість антитіл спостерігається вже на другу добу. Приблизно через 4 тижні вони розпадаються. Деколи при ін'єкції виникають хворобливі відчуття. Тому фахівці рекомендують вводити препарати досить глибоко.
                 
                          Асоційовані препарати для вакцинації
У ряді випадків практикується асоційована імунізація. Це використання препаратів, які складаються з різних антигенів. Головною перевагою даного способу є зменшення кількості ін'єкцій, необхідних для запровадження кожного антигену. До того ж така вакцинація сприяє виробленню імунітету за досить короткий строк і дозволяє комбінувати антигени в різних варіантах (в залежності від ситуації епідеміологічної обстановки). Яскравим представником є препарат від коклюшу, правця та дифтерії (АКДП).

                                       Турова вакцинація
Для того щоб швидко роз'єднати ланцюг передачі певного захворювання, проводиться турова імунізація. Це комплекс заходів, спрямованих на проведення вакцинації дітей (незалежно від того, чи були вони щеплені раніше). Зазвичай терміни турової імунізації складають від одного тижня до одного місяця. Основна мета таких дій полягає у щепленні всіх груп населення від певної хвороби. Часто такі заходи проводяться в країнах, що розвиваються (поширення інфекції там зустрічається часто, а документація про вакцинацію, як правило, відсутня).

                                   Побічні явища при імунізації
Хоча імунізація населення – це досить безпечний і необхідний процес, виникнення побічних реакцій усе ж можливе. Найчастіше можна спостерігати незначне підвищення температури, біль у місці ін'єкції. Діти стають примхливими, апетит знижується. Не виключені алергічні реакції. Якщо використовується жива вакцина, то іноді діагностується легка форма хвороби (кір, краснуха). Щоб уникнути подібних ускладнень, слід проводити вакцинацію правильно. Передусім дитина має бути абсолютно здоровим. Перед кожним щепленням необхідний огляд лікаря, який вимірює температуру тіла, оглядає порожнину рота, горла, прослуховує легені. Тільки після всього цього видається направлення на проведення вакцинації.

                        Як допомогти дитині перенести вакцинацію?
Ін'єкції викликають у дітей больові відчуття (короткочасні). Тому перед вакцинацією дитину бажано заспокоїти. Якщо після щеплення піднімається температура (особливо вище 39 °С), слід дати лікарські препарати для її зниження. Як правило, в цей період дитина вередує, погано їсть. Не варто проводити з ним активні ігри, примушувати їсти. Краще вибрати якісь спокійні заняття. Необхідно створити в приміщенні комфортні кліматичні умови: повітря не повинен бути сухим, а температура - занадто високою. Варто пожаліти дитину, приділяти їй увагу, адже в цей час вона  особливо цього потребує.  Якщо після вакцинації від кору, краснухи і т. п. з'явилася висипка, то це не повинно насторожувати. Зазвичай вона проходить через кілька днів. Однак будь-які тривалі зміни в поведінці, судоми, проблеми з диханням, млявість упродовж тривалого часу – серйозний привід звернутися до фахівця.

ОБЕРЕЖНО - КІР!

   Кір – небезпечне, дуже заразне вірусне захворювання, що швидко поширюється. 9 із 10 осіб, з якими контактувала     інфікована кором людина, теж занедужають, якщо вони не були щеплені чи не хворіли на кір раніше. Вірус кору поширюється при кашлі та чханні хворого. Збідник залишається активнив і живе в повітрі або на інфікованих поверхнях протягом 2 годин. Хвора людина може передавати вірус ще за 4 дні до і продовж 4 днів після появи у неї висипу – основної ознаки кору. 
Кір може мати серйозні наслідки, особливо у дітей віком до 5 років. Зокрема, може спричини ускладнення запалення середнього вуха (отит), запалення дихальних шляхів (бронхіт), пневмонію, діарею, енцефаліт, і навіть призвести до смерті. Захворювання на кір під час вагітності, також, може мати серйозні наслідки для здоров’я жінок – від розвитку ускладнень до передчасних пологів чи викидня.

  Першою ознакою кору, зазвичай, є значне підвищення температури, яке настає приблизно через 10-12 днів після інфікування  і триває від 4 до 7 днів. На цій початковій стадії можуть з’являтися нежить, кашель, почервоніння очей і сльозотеча, а також дрібні білі плями на внутрішній поверхні щік. Через декілька днів з’являється висип, спочатку, як правило, на обличчі і верхній частині шиї. Приблизно через 3 дні висип поширюється по всьому тілу, з’являється на руках і ногах. Він тримається 5-6 днів і потім зникає. В середньому, висип з’являється через 14 днів (від 7 до 18 днів) після впливу вірусу. Спеціального лікування від кору не існує. Найкращий захист від кору – вакцинація. В Україні є комплексна вакцина від кору, паротиту і краснухи (КПК). Вона безпечна, ефективна, і забезпечує тривалий захист. Для найкращого захисту дитина повинна отримати дві дози вакцини КПК – у 1 рік та у 6 років. Якщо з якихось причин ваша дитина не була вакцинована відповідно до календаря профілактичних щеплень, зверніться за консультацією до лікаря.

Відмовлятись від щеплень небезпечно для вашого життя!

Обережно, вітряна віспа!

Детальну інформацію про вітряну віспу можна переглянути за посиланням

  http://dnz-malyatko1.at.ua/navchannya2019/vitrjana_vispa.pdf

 

 

ЯК УБЕРЕГТИ ДИТИНУ ВІД ЗАСТУДИ

До вашої уваги прості поради, що дозволять уберегти дитину від застуди:
1. Найдієвіший засіб, який рекомендують усі медсестри у дитсадках, – змащувати носик дитини оксоліновою маззю, бодай не запобігти, то принаймні зменшити ризик захворювання малюка.
2. Дітям треба більше гуляти, оскільки ризик підхопити якийсь вірус у приміщенні набагато вищий, ніж на свіжому повітрі.
3. Привчіть дитину мити руки, до того ж не тільки після туалету. І що частіше вона це робитиме, то більш імовірно, що малеча менше хворітиме.
4. Загартовуйтеся, привчайте дитину до не дуже високої температури повітря удома, наприклад, удень вона не має перевищувати +21...+22 °С, а вночі – +17...+18 °С. Річ у тім, що за дуже високої температури повітря стає сухішим, що може призвести до пересихання слизової носоглотки, і як наслідок – знизити опірність до хвороб.
5. Коли виходите на прогулянку, не вкутуйте малюка, бо він, активно рухаючись, тільки прітиме, що збільшує імовірність захворювання.
6. Не допускайте, щоб у дитини були мокрі ноги.
7. Привчіть малюка пити не звичайний чай, а спеціальні трав’яні відвари, або ж із малиновими або смородиновими гілочками.
8. Коли вже так сталося, що ваш малюк застудився і в нього піднялася температура, не поспішайте її збивати, оскільки це відповідь організму на вірус.
Дайте йому самому перебороти інфекцію. Температуру потрібно збивати, тільки якщо вона сягає 38–38,5 °С. Висока температура стимулює вироблення імунітету.

МІНОСВІТИ НАДАЛО РОЗ’ЯСНЕННЯ ЩОДО ОБОВ’ЯЗКОВОСТІ ПРИЙОМУ ДІТЕЙ ДО ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
Міністерство освіти і науки звернуло увагу регіональних управлінь освіти на дотримання порядку прийому дітей до дитячих садків
Про це йдеться у листі профільного міністерства направленому на адреси регіональних управлінь освіти і науки, в якому акцентовано увагу керівників освіти на дотримані державних гарантій щодо прав громадян на освіту та незаконності вимог щодо обов’язкового профілактичного щеплення дітей.
В міністерстві зокрема підкреслюють, що у відповідності з Конституцією кожен має право на освіту, а обов’язком держави є забезпечення доступності дошкільної освіти в державних і комунальних учбових закладах.
У профільному міністерстві зазначають, що конституційна гарантія реалізації права на освіту означає, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту і держава має створити можливості для реалізації цього права.
Відповідно до освітнього законодавства, прийом дітей до дошкільних навчальних закладів проводиться за бажанням батьків, які мають право обирати дошкільний навчальний заклад.
У відповідності до Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого постановою уряду №305, прийом дітей в дошкільний учбовий заклад здійснюється керівником протягом календарного року на підставі заяви батьків або осіб, які їх замінюють, медичної картки про стан здоров'я дитини, довідки дільничного лікаря про епідеміологічне оточення та свідоцтва про народження.
Для прийому дітей до дошкільного навчального закладу (групи) компенсуючого типу додатково подається висновок психолого-медико-педагогічної консультації, територіального лікувально-профілактичного закладу чи тубдиспансеру, направлення місцевого органу управління освітою.
Міністерство також надало роз’яснення щодо питань необхідності профілактичних щеплень дітей.
За повідомленням відомства, особам, які не досягли п'ятнадцятирічного віку, профілактичні щеплення проводяться за згодою їх об'єктивно інформованих батьків, які мають право відмовитися від щеплень за відсутності повної об'єктивної інформації про вплив щеплень на стан здоров'я і подальші наслідки.
У міністерстві підкреслили, що право на відмову від щеплень закріплене і в Положенні про організацію і проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ України від 03.02.2006 р. №48.
У разі, якщо профілактичні щеплення дітям проведено з порушенням установлених строків у зв'язку з медичними протипоказаннями, при благополучній епідемічній ситуації за рішенням консиліуму відповідних лікарів, вони можуть бути прийняті до відповідного дитячого закладу та відвідувати його.
Питання про відвідування дошкільного навчального закладу дітьми, батьки яких відмовляються від щеплень вирішується лікарсько-консультативною комісією, згідно наказу Міністерства охорони здоров'я України №434 від 29.11.2002 та затвердженого цим наказом примірного "Положення про підготовку дітей на педіатричній дільниці до відвідування дошкільного та шкільного загальноосвітнього навчального закладу".
В Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту зазначили, що відмова керівника дошкільного навчального закладу у прийнятті дитини до закладу без відповідних профілактичних щеплень суперечать діючому законодавству України.
За наявності відповідних медичних довідок встановленого зразка із висновком лікаря, у якому зазначено, що дитина може відвідувати дошкільний навчальний заклад, керівник закладу зобов’язаний прийняти дитину до закладу.

 

ЗАГАРТУВАННЯ В ДОШКІЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

 

В ДНЗ для загартування дiтей використовуємо природнi фактори – воду, повiтря, сонячне промiння. Суть загартовування полягає в тренуваннi механiзму терморегуляції. Найпростiшими й найдоступнішими є повiтрянi ванни. Малятам змалечку потрiбно прищенлювати звичку до свіжого повітря. Повiтрянi ванни для дошкiльникiв тривають вiд 5 до 10 хвилин при температурi 18- 20 С. Потiм кожних 2-3 дні тривалiсть повiтряних ванн збiльшується на 2-3 хвилини i доводиться до 30-40 хвилин. Під час цієї процедури дитина частково або повністю роздягнена. Пiсля сну дiти виконують гiгiєнічну гiмнастику в провiтреному примiщеннi босонiж. Найкраще, щоб під час проведення загартування, дитина рухалася, виконувала вправи (комплекс ранкової гiмнастики, вправи з предметами). Влiтку повiтрянi ванни добре приймати в затiнку дерев двiчi на день — вранцi та ввечерi.

Загартування сонячним промiнням улiтку–сильнодiюча процедура.

Приступали до неї лише пiсля консулътації з лiкарем. Пiд час сонячних ванн i пiсля них стежимо за самопочуттям дітей. Приймати сонячнi ванни найкраще вранцi — з 9 до 11 години, коли кiлькiсть улътрафiолетових променiв максимальна.

Тривалiсть процедури вiд 3-4 до 20- 25 xвилин. Практикуємо ходьбу босонiж по майданчику.

Важливий елемент загартування—тривале перебування на повiтрi. Прогулянки за будь-якої погоди без жодного винятку, без посилань на холод i сльоту. Тривалiсть їx не менше, як 3-4 години протягом дня. Успішiнiсть загартовування залежить від того як одягнена дитина. Одяг повинен відповiдати сезону й погодi, буги легким не обмежувати рухiв.

Просте й доступне загартувавня водою. Воднi процедури починаємо з умивання, з початку теплою водою, а потiм дедалi холоднішою. Дiтей привчаємо мити не тiльки руки й лице, а й шию.

Ефективний засiб загартування, який ми використовуєм протягом року – ходьба по доріжці, зволоженій розчином морської солі. Цей вид загартування виконує тренувальну дію на кровоносні судини, нервову систему дітей, підвищує холодостійкість організму.

Малята дуже люблять бавитися з водою. Цей iнтерес використовуємо органiзовуючи iгpи з водою та піском